Elektrotosha

Без гетьмана військо гине.

Береженого Бог береже, а козака – шабля.

Бог не без милості, козак не без долі.

Гетьман знає, що в нас нічого немає.

Де байрак, там і козак.

Де два козаки, там три гетьмани.

Де козак, там і слава.

Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.

До булави треба голови.

Добрий козак баче, де отаман скаче.

Дожились козаки - нема ні хліба, ні габаки.

За наше жито та ще нас бито.

Звання козацьке, а життя собацьке.

Зроду-віку козак не був і не буде катом!

Козак з біди не заплаче.

Козак з бідою, як риба з водою.

Козак з Дону – козак зроду.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

Козак оженився, наче упився.

Козак хороший, та нема грошей.

Козак у дорозі, а надія в Бозі.

Козаки, як діти: хоч багато - поїдять, хоч трохи - наїдяться.

Козакові воєвода – велика невгода.

Козацькому роду нема переводу.

Місяць - козаче сонце.

На козаку й рогожа пригожа.

Не так тії пани, як підпанки.

Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.

Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.

Не усе ж то козак, що списа має.

От тобі хомут і дуга – тобі я більше не слуга.

Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути).

«Пугу! Пугу!» - «Козак з Лугу»

Січ - мати, а Великий Луг - батько.

Скажи, враже, як пан каже.

Сніп з бородою, а козак з молодою.

Степ та воля - козацька доля.

Терпи козак, отаманом будеш.

Терпи, козаче, горе - будеш пити мед.

Терпи, козаче, отаманом будеш.

Терпи, хлопче, козаком будеш.

Три пани, два отамани, а один підданий.

Хіба ж дуща моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?

Хліб та вода – то козацька їда.

Хоч і спина гола, аби своя воля.

Хто любить піч, тому ворог Січ.

«Чим грішен?» - «Малим родився, п'яним умер, нічого не знаю...» - «Іди, душа, в рай!» (Про запорожця).

Чоловік без волі, як кінь на припоні.

Щирий козак ззаду не нападає.

Що нам холод, коли козак молод!

Якби хліб та одежа, то козак і вмер би лежа.

Copyright © Elektrotosha, 2010

Designed by ©